Артеріальний тиск дуже чутливий показник, який міняється протягом добу, реагує на психо-емоціональне та фізичне навантаження і при однократному вимірювання важко трактувати його значення. Холтер артертеріального тиску (АТ) дозволяє виміряти АТ з певною періодичністю протягом доби і є більш інформативний в діагностиці артеріальної гіпертензії, синкопальних станів, а в деяких випадках незамінним.
Для цього досліджуваному одягають манжетку прибора на плече який заміряє АТ в день кожні 15-20 хвилин, а вночі 30-40 та зберігає дані в памяті. В момент нагнітання повітря в манжетку, рука повинна бути опущена вздовж тіла та максимально розслаблена. По завершенню 24-годинного моніторингу АТ, пристрій знімають, а дані інтерпретуються досвідченим спеціалістом.
Показами до проведення холтер АД є:
- артеріальна гіпертензія "білого халату", коли АТ підвищений при вимірюванні медичним працівником чи в медичному закладі;
- виявлення "прихованої" гіпертензії (гіпертензії "робочого дня");
- діагностика "нічної гіпертензії" (підвищених показників АТ в нічний час, чи недостатнє їх зниження);
- резистентна артеріальна гіпертензія (високі цифри АТ або відсутня нормалізація показників АТ на фоні призначення трьох гіпотензивних препаратів в адекватних дозах);
- діагностика гіпертонії у вагітних;
- виявлення та уточнення гіпотензивних станів, особливо з симптоматикою (синкопальні стани незясованої етіології);
- підбір та корекція антигіпертензивної терапії.
Лікар в процесі дослідження отримує такі показники:
- систолічний (САД), діастолічний (ДАТ), пульсовий (ПАТ) АТ за день, ніч та добу;
- середні значення АТ (САД, ДАТ, ПАТ) і частоти серцевих скорочень(ЧСС);
- мінімальні та максимальні значення АТ і ЧСС за різні періоди доби;
- добовий індекс(ДІ), який відображає ступінь нічного зниження АТ;
- індекс вимірювань (процент показників з підвищеним АТ від загальної кількості вимірювань), індекс часу (тривалість підвищеного АТ за добу).
Метод не потребує спеціальної підготовки і пацієнт веде звичний спосіб життя, що збільшує прихильність досліджуваного до даного обстеження. Певні види діяльності потребують фіксації їх у щоденнику, який рекомендовано вести всім пацієнтам, це:
- час сну і відпочинку;
- вид фізичної активності (біг, ходьба, фізичні тренування);
- скарги та самопочуття пацієнта (точно вказати час, тривалість та характер відчуття);
- прийом препаратів.
Це безпечний, простий та безболісний метод дослідження, який допомагає лікарю у встановленні діагнозу та підборі терапії.