Галотерапія – метод лікування мікрокліматом соляних печер.
Галокамера (соляна кімната) – це гіпоалергенне середовище з іонізованими частинками солі відповідної концентрації і дисперсності, стабільною вологістю та температурою. Приміщення облицьоване природним мінералом галіт, з системою приточно-витяжної вентиляції, соляним фільтром та пристроєм додаткового насичення іонами солі – галогенератором.
Сіль має високий процент вмісту NaCl (98,8 %), відповідно концентрація соляного аерозолю в галокамері – 1-20 мг/м3, де 90 % частинок солі мають розмір від 0,5 мкм до 10 мкм, що є оптимальним для проникнення аерозолю через бронхіальне дерево в альвеоли. Мікроклімат галокамери характеризується також високим рівнем аероіонізації, переважно іонами від’ємного знаку.
Важливим терапевтичним фактором є практично повна відсутність у повітрі алергенів, у тому числі і мікробного походження, а також низька мікробна забрудненість.
Галотерапевтичне лікування є комплексним видом лікування, так як на організм хворого впливають фізичні фактори повітряного середовища галокамери (газовий склад, іонізація повітря, інгаляція високодисперсного аерозолю), психологічні фактори (відповідний інтер’єр із звуковим супроводом) та, що не менш важливо, – фактор тимчасової елімінації алергенів, у тому числі й мікробного походження.
Вдихання високодисперсного аерозолю хлориду натрію в умовах сталих температури та вологості спричиняє бронхіальну реактивність, нормалізує мукоциліарний транспорт, покращує дренажну функцію бронхів, ліквідує грубі імунологічні порушення.
Основне призначення соляної кімнати – лікування та профілактика захворювань дихальних шляхів, алергій, шкірних захворювань та психоемоційних розладів.
1. Методика лікування
Лікування у галокамері складається з 10-20 щоденних процедур. Галотерапія може застосовуватись як монотерапевтичний засіб, так і в комплексі з медикаментозними та немедикаментозними лікувальними засобами. Рекомендовано адаптаційний режим вводу та виводу у лікувальний мікроклімат (поступове збільшення тривалості процедур, рівня іонізації та подачі соляного аерозолю на початку курсу та наприкінці його): 1сеанс – 15 хв., 2-й – 30 хв, 3-й – 45 хв., наступні – по 1 годині.
Цей метод дозволяє суттєво зменшити кількість загострень під час лікування. Але слід зауважити, що загострення під час галотерапії є очікуваним явищем, яке відіграє позитивну роль в процесі руйнування стійкого патологічного стану.
Подібні клінічні прояви пов’язані з тимчасовим погіршенням бронхіального дренажу у зв’язку з закупоркою просвіту бронхів згустками слизу, які утворилися під час формування патологічного процесу.
У деяких хворих спостерігається незначна активізація запального процесу, що проявляється катаральним запаленням верхніх та нижніх дихальних шляхів, подеколи субфебрильною температурою, зростанням ступеня активізації біохімічних показників, зміною лейкоцитарної формули крові. Такі зміни вказують на місцеву реакцію дихальних шляхів та на загальну реактивність організму у відповідь на дію даних лікувальних факторів. В період загострення спостерігається погіршення бронхіальної провідності за даними показників функціонального дослідження. Клінічні прояви загострення захворювання зберігаються протягом 3-7 днів. Після чого поступово починається позитивна динаміка: лабораторні та функціональні показники нормалізуються більш тривало.
2. Типи реакції на галотерапію:
1 варіант – спостерігається частіше і відповідає описаному вище. Слід зауважити, що погіршення бронхіальної провідності є одночасно бронхоспастичною реакцією і може потребувати застосування додаткової терапії бронхолітиками, муколітиками. Подеколи необхідно тимчасово припинити галотерапію до купірування загострення. При цьому варіанті покращення та стабілізація стану спостерігається наприкінці 20-деного курсу.
2 варіант – протягом курсу лікування загострення виникає хвилеподібно, незначні за інтенсивністю, нетривалі.
3 варіант – загострення виникає ближче до 11-15 сеансу і зменшується наприкінці курсу галотерапії. Повна стабілізація стану відбувається через 7-10 днів після закінчення курсу галотерапії. Цей варіант реакції спостерігається в осіб із значною тривалістю захворювання.
4 варіант – клінічна картина практично не змінюється, незначне загострення можна зафіксувати лабораторними та функціональними тестами. Даний варіант спостерігається в осіб, в генезі захворювання яких переважає неврогений компонент.
!!! Важливо: можливе загострення: нежить, кашель, виділення слизу, підвищення температури.
3. Покази:
Взявши до уваги суттєвість змодульованого мікроклімату галокамери та пов’язаних з цим головних лікувальних факторів, а також врахувавши досвід роботи існуючих спелеостаціонарів та галокамер, головними показниками до галотерапії є стани пов’язані з екзогенними алергозами; з погіршенням дренажної функції бронхів та бронхообструкцією; із зниженням загального та місцевого захисту, який проявляється затяжним перебігом запальних процесів, особливо респіраторних та їх частому загостренню; з погіршенням носового дихання.
Враховуючи високу іонізацію повітря в галокамері та позитивну психоемоційну дію, рекомендовано застосовувати галотерапію при станах, пов’язаних з помірною вегетативною дизфункцією. Крім того, приймається до уваги можливість профілактичної дії мікроклімату галокамери при проведенні специфічної гіпосенсибілізації та відновлення правильного порядку дихання після оперативного втручання на легенях та діафрагмі.
Таким чином показами для галотерапії є:
Бронхолегенева система:
- перед астма;
- бронхіальна астма із будь-якими клініко-патогенетичними варіантами перебігу;
- рецидивуючий бронхіт;
- гострий бронхіт (затяжний);
- хронічний обструктивний бронхіт у фазі ремісії;
- силікоз;
- поліноми.
ЛОР органи:
- вазомоторні та алергічні ринусопатії;
- хронічні фарингіти;
- хронічний тубоотит;
Патологія шкірних покривів:
- атопічний дерматит в стадії стабілізації;
- псоріаз в стадії стабілізації;
- екзема;
- жирна себорея;
- гнійничкові ураження шкіри, вугрі;
- нейродерміти
З метою профілактики:
- частих ГРВІ, грипу;
- частих гострих бронхітів, пневмоній;
- хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів;
- полінозу;
- кашлю, пов’язаного з курінням, впливом виробничих полютантів.
4. Протипокази
Усі захворювання в гострій стадії (лихоманка, інтоксикація), гострі інфекційні захворювання до закінчення строку ізоляції, хронічні захворювання в стадії загострення, ускладнення гострогнійними процесами. Крім того: кровохаркання; туберкульоз; постінфарктні та постінсультні стани; хронічна коронарна недостатність ІІ-ІІІ ст.; гострі та хронічні захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит); онкозахворювання.
5. Рекомендації
- Дітям до 2 років не рекомендовано відвідувати соляну кімнату.
- Пацієнтам з астмою слід зменшувати медикаменти, які вони приймають, кожні 2-4 сеанси, починаючи з 5-7 сеансу.
- Для людей, особливо дітей, з низьким імунітетом з метою профілактики рекомендовано проходити курс галотерапії кожні пів року.
- Повторювати курс галотерапії рекомендовано не раніше, ніж через 3 місяці.
6. Важлива інформація для пацієнтів:
- Важливо попередити пацієнта про можливе загострення: нежить, кашель, виділення слизу, підвищення температури.
- Тільки у випадку високої температури курс лікування слід призупинити до стабілізації температури, і тоді продовжити.
- Під час адаптаційного режиму можливий легкий головний біль.
- Після сеансу пацієнтам з високим артеріальним тиском (гіпертонією) слід трішки посидіти (НЕ в соляній кімнаті), оскільки часто відбувається пониження/стабілізація артеріального тиску.
- Пацієнту слід вживати багато рідини (в тому числі під час сеансу).
- Пацієнт повинен мати при собі носову хустинку.
- НЕ рекомендується користуватися електронними пристроями в соляній кімнаті (мобільні, планшети, ноутбуки).
7. Важливо!
Особливою перевагою соляної кімнати є стерильне середовище, тому заборонено:
- заходити в соляну кімнату з різкими запахами (парфуми, лак для волосся тощо);
- використовувати будь-які декоративні елементи, які можуть створювати дрібні частинки пилу;
- їсти в соляній кімнаті;
- заходити в соляну кімнату без бахіл та медичних шапочок для волосся.
