Дослідження фекалій на дисбактеріоз + чутливість до антибіотиків + чутливість до бактеріофагів + чутливість до пробіотиків (Salmonella, Shigella)

Що це?

Дисбактеріоз кишечнику - порушення складу і кількісного співвідношення бактеріальних і грибкових мікроорганізмів в шлунково-кишковому тракті. Слизова оболонка шлунково-кишкового тракту при нормальному функціонуванні, є середовищем для проживання коменсальних мікроорганізмів, які забезпечують захисну функцію в обмін на мікронутрієнти, які використовуються людиною. Ці бактерії регулюють імунний захист слизових оболонок травного тракту, а в деяких випадках здатні придушити виникли запальні і алергічні реакції. Порушення балансу мікрофлори з'являється після чи під час тривалого прийому антибактеріальних препаратів, при порушенні моторики ШКТ (післяопераційний період, прийом проносних препаратів), мальабсорбції (хронічний алкоголізм, хронічний панкреатит). Дане захворювання може спровокувати розвиток захворювань шлунково-кишкового тракту та інших органів.

Основним і найбільш інформативним способом діагностики дисбактеріозу кишечнику є мікробіологічний метод, який визначає якісну і кількісну оцінку облігатних, умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів у досліджуваному калі. На підставі результатів роблять висновок про дефіцит облігатних мікроорганізмів або при надмірному зростанні умовно-патогенних або патогенних бактерій. Мікробіологічне дослідження - це один з найбільш специфічних і чутливих методів дослідження, застосовуваних при діагностиці дисбактеріозу. Стійкість умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів примушує до використання альтернативних методів лікування дисбактеріозу.

Перший спосіб - лікування пробіотиками. В ході дослідження оцінюється антагоністична активність основних, часто використовуваних в гастроентерологічній практиці пробіотиків.

Другий спосіб лікування дисбактеріозу - застосування бактеріофагів - бактеріальних вірусів, які здатні чинити шкідливий вплив на клітини певного штаму бактерій. У дослідженні оцінюється чутливість виявлених мікроорганізмів до відповідних бактеріофагів.

Діагностика антагоністичної активності пробіотиків і чутливості до бактеріофагів, проводять перед призначенням зазначених препаратів, для лікування дисбактеріозу.

Показники до здачі аналізу:

новонароджені, у яких порушення нормофлори кишечника сприяють такі чинники: бактеріальний вагіноз і мастит у матері, низька оцінка за шкалою Апгар і наявність реанімаційних заходів у новонародженого, пізнє прикладання до грудей, тривале перебування в пологовому будинку і можливість заселення кишечника агресивними штамами мікроорганізмів навколишнього середовища, фізіологічна незрілість моторної функції кишечника, наявність малих гнійних інфекцій, непереносимість грудного молока, синдром мальабсорбції, первинний імунодефіцит;

• діти грудного та раннього віку, у випадках несприятливого перебігу періоду новонародженості (в анамнезі), раннього штучного вигодовування, диспептичних порушень, частих гострих респіраторно-вірусних інфекцій, рахіту, анемії, гіпотрофії, змін в психоневрологічному статусі дитини, алергічного дерматиту;
• діти дошкільного і шкільного віку, що знаходяться в замкнутих колективах, хворіють частими гострими респіраторно-вірусними інфекціями, з алергічними реакціями;
• в юнацькому віці мають значення часті гострі респіраторно-вірусні інфекції, алергічні реакції, наркоманія;
• у дорослих незалежно від віку, мають значення: професійні шкідливості; стреси; незбалансоване харчування; кишкові інфекції; лікування антибактеріальними препаратами; тривала гормонотерапія, лікування нестероїдними протизапальними препаратами; проведення хіміо- і променевої терапії у онкологічних хворих; імунодефіцитні стани;
• у людей похилого віку, крім зазначених вище, мають значення: вікові зміни властивостей мікрофлори (зменшення канцеролітичних властивостей кишкової палички, збільшення числа штамів, які синтезують холестерин, збільшення кількості гемолітичної флори).

Підготовка до обстеження:

• для отримання достовірного результату аналіз повинен проводитися через 14-21 день, після останнього прийому антибактеріальних препаратів;
• кал повинен бути свіжозібраним;
• кал збирається в одноразовий контейнер з кришкою, що загвинчується і ложечкою в кількості не більше 1/3 об'єму контейнера;
• матеріал доставляється в медичний офіс протягом 6 годин з моменту збору аналізу;
• матеріал після закінчення дослідження в лабораторії не зберігається.