Публікації лікарів, медичні публікації лікарів в медичному центрі Медиан | Клініка Медіан
Рефлексотерапія (лат. reflexus - відображення + грец therapeia- догляд, лікування)
Це один з найдавніших методів лікування багатьох захворювань. Вона виникла приблизно 10-12 тисяч років тому (період Неоліту). Перші літературні дані, що стосуються методу акупунктури і припікання, відносяться до V століття до н.е.
Ця система лікування за одними данними зародилася в Китаї, яка розвинула її до окремої доказової науки. Також ця методика існувала на території країн Східної Азії (Кореї, Японії, Монголії.) та навіть в Індії, тобто можливо казати, що вона була універсальною світової лікувальної системою.
В Європу рефлексотерапія була завезена французами в 17-у сторіччі. І Французи почали приміняти до ціх методів термін «рефлексотерапія» на початку 20-го століття (приблизно в 1912–1913 рр.) Також почали приміняти фізичні фактори (струм). Хоча поняття «рефлексотерапія» почали використовувати ще у Стародавній Греції.
В Украіні історія розвитку починається з 1976 року, коли вийшов наказ про відкриття курсу рефлексотерапії при кафедрі неврології № 1 Київського інституту удосконалення лікарів. У 1978 р. наказом МОЗ УРСР була створена служба та кафедра рефлексотерапії.
“Порушення слуху” - широке поняття, яке охоплює низку симптомів таких як зниження слуху, відсутність слуху, закладеність в вухах, шум з його різними характеристиками та інше. Ці скарги не є специфічними для якогось одного захворювання, а більшість із них можуть бути наявними в різноманітних комбінаціях. Саме на порушення слуху за підрахунками GBD (Global Burden of Disease) 2015 страждає близько 1.3 млрд людей. [1] При цьому глобальні витрати на захворювання повʼязані з такою неспецифічною скаргою досягають 750 млн доларів на рік. Слід зауважити, що підраховувалось загальне навантаження на систему охорони здоровʼя. Проте розподіл цих коштів в різних країнах є нерівномірним і при певних нозологічних одиницях прямі економічні витрати повʼязані з діагностикою, лікуванням та реабілітацією повністю економічно навантажували пацієнта. [2] Непрямі витрати при порушеннях слуху повʼязані з появою коморбідних станів - постійна втома, сонливість, депресія, що призводить до стійкого зниження продуктивності праці. Згідно даних McGarrigle та ін., 2014, найчастішою причиною швидкої втоми при порушеннях слуху є збільшення зусиль концентрації до сприйняття слухових подразників під час роботи. Це в свою чергу, потребує більшої витрати когнітивної енергії, що проявляється у вигляді втоми. [3]
В віковому аспекті порушення слуху є одним із найпоширеніших станів, пов’язаних зі старінням, і зустрічається у понад 30% населення старше 55 років. Існують дані, що порушення слуху у людей такого віку тісно пов’язане з більш швидким зниженням когнітивної функції порівняно з людьми без порушень слуху, що в свою чергу сприяє вищому ризику виникнення деменції.[4]
Щодо дитячої популяції, то зниження слуху може порушувати розвиток мовлення. В огляді Hannah Pimperton та Colin Kennedy, 2012, описано, що будь-яке ураження - однобічне чи двобічне, органу слуху в новонароджених дітей сприяє порушенню розвитку мовлення та адаптації. [5] При цьому в дорослих схожа ситуація - Leder та Spitzer виявили, що навіть у молодих людей, у яких нормальне мовлення було розвинене до настання глухоти, спостерігалися фонетичні, резонансні та просодичні зміні мовлення при появі порушень слухової функції в більш пізньому віці. [6] Такі зміни зазвичай можуть спостерігатись при тривалих процесах, коли пацієнт із значним зниженням слуху не звертається за допомогою.
Етіологічних чинників порушення слуху безліч і вони залежать від конкретного захворювання вуха. Так, за наявності гострих середніх отитів переважають вірусні та бактеріальні чинники. У випадках тубоотитів - на перший план виступають назальні причини, такі як гострі чи хронічні риносинусити, риніти, аденоїдні вегетації, тощо. Сенсоневральна приглухуватість є поліетіологічним захворюванням, тому відокремити одну причину розвитку цього захворювання не можливо. При цьому найрозповсюдженішими потенційними етіологічними чинниками є віруси, генетична схильність, ендокринні захворювання, серцево-судинні захворювання, пухлини.
Окрему когорту хворих з порушенням слуху нині займають військовослужбовці та люди, які перебували в зоні активних бойових дій. Звичайно, крім бойових уражень, такі люди зазнають значної дії шуму (постріли стрілецькою та артилерійською зброєю, вибухи і т.д.). В своєму скринінг-дослідженні ветеранів США Sarah M. Theodoroff (2020), зазначає, що близько 44% ветеранів (Афганський конфлікт) мають тинітус (шум у вухах) та одночасно сенсоневральну приглухуватість. При цьому такі варіанти порушення слуху значно погіршують психо-емоційний стан ветеранів з наявністю посттравматичних стресових розладів. [7]
В дослідженні Stanislas Ballivet de Régloix et al., 41 хворого із французького військового госпіталя виявилось, що всі хто отримав вибухову травму мають порушення слуху та/або вестибулярну дисфункцію. При цьому мали місце ураження як середнього так і внутрішнього вуха.[8] Щодо вітчизняних досліджень, Пет
Для чого пілінг і чому його потрібно виконувати?
Відмерлі клітини шкіри негативно впливають на процеси регенерації шкіри, в подальшому спричиняють старіння шкіри. За допомогою пілінгу ми відлущуємо відмерлі клітини тим самим запускаємо процеси регенерації, стимулюємо процеси живлення шкіри, стимулюємо вироблення колагену і еластину.
RF-ліфтинг - радіочастотна (RF) терапія або ще радіочастотна підтяжка шкіри — найефективніший нехірургічний метод підтяжки шкіри, який спрямований на стимуляцію вироблення колагену. Він використовує радіочастотну енергію для нагріву дерми до 40-42* С, покращує лімфо- і крововідтік, стимулює вироблення колагену, завдяки чому підшкірні волокна відновлюють тонус, а шкіра розгладжується.
Термін PRP можна розшифрувати як плазма, збагачену тромбоцитами. Науковці твердять , що ця новітня технологія сприяє відновленню нормальної функції суглобів, м'язів та сухожилля з використанням власної плазми, збагаченої тромбоцитами. Тромбоцити допомагають клітинам активніше ділитися, що сприяє відновленню пошкоджених тканин. Присутність у плазмі факторів росту забезпечує прискорення процесу відновлення та загоєння тканин суглобу . Застосування PRP-терапії в ортопедії та травматології дозволяє активізувати клітини хрящових тканин, внаслідок чого швидше гояться мікротравми та відновлюється кісткова структура.
З грудня 2019 року триває спалах коронавірусної хвороби, наслідком якої є пневмонія, спричинена важким гострим респіраторним синдромом коронавірусу (SARS-CoV-2). Інфекція поширена у всьому світі, і кількість інфікованих і надалі зростає.
Плазмотерапія
Плазмотерапія це офіційно визнана медициною інноваційна методика клітинного автоомолодження. Процедура вважається максимально безпечною, адже відбувається введення в шкіру шляхом ін’єкцій власної плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP). Відповідно маємо абсолютну біодоступність препарату, на який не буває алергії. Ефект плазмотерапії досягається шляхом фізіологічної ревіталізації. Тромбоцити, введені в глибокі шари дерми, стимулюють відновлення пошкоджених клітин, активують регенерацію і обмінні процеси, які перешкоджають старінню. Тромбоцити запускають роботу фібробластів, які синтезують колаген, еластин і гіалуронову кислоту – сполуки, що відповідають за побудову клітинного матриксу.
Токсоплазмоз
паразитарне захворювання з групи захворювань тварин котрі являються небезпечними для людини. Найбільшу небезпеку представляє для вагітних жінок і осіб з імунодефіцитами. До даних груп ризику приділяють особливу увагу у діагностиці, профілактиці та лікуванню токсоплазмозу.
Понад 100 років тому пандемію грипу або так звана «іспанка» в 1918 році забрала щонайменше 50 мільйонів життів по всьому світу (за деякими даними 100 мільйонів). Тепер людство стикається з іншого пандемією - спалахом нового коронавируса SARS-CoV-2, змушуючи нас жити з цим вірусом, можливо, протягом тривалого часу. З грудня 2019 року вченим і лікарям багато стало відомо про це захворювання під назвою COVID-19 (1). Рівень смертності для COVID-19 оцінюється в діапазоні від 0,5 до 3,5%, а клінічний прогноз щодо захворювання становить: 40% - легка форма, 40% - помірна, 15% - важка, 5% - критична. До груп підвищеного ризику відносяться особи з коморбідних і літні люди (серцево-судинні захворювання, діабет, гіпертонія, респіраторні захворювання), особи з іммнодефіцітом (ВІЛ-інфекція, низький рівень CD4), вагітні жінки. На даному етапі в боротьбі з COVID-19 дуже важливим є визначення лабораторних предикторів, які дозволять стратифікована ризик розвитку легенів і важких форм захворювання, диференціювати низький і високий ризик смертності, що надасть можливість оптимізувати лікування (2). Важливими лабораторними показниками, які змінюються у пацієнтів з COVID-19 представлені в таблиці 1.
Як захиститись від коронавірусу?
Паніка у медіа та соціальних мережах створили підґрунтя для маніпуляцій та поширення фейків. Багато компаній пропонують товари, медичні препарати, БАДи чи навіть вакцини, що мають вас захистити від нового вірусу. Проте наразі специфічного лікування та вакцини від уханського коронавірусу не існує. Не захищають від коронавірусу 2019-nCoV:
Захисні маски. Маски варто одягати людям, що вже захворіли, для зниження ризику зараження інших в закритих приміщеннях. На вулиці маски неефективні.
БАДи та гомеопатія. Ефективність цих препаратів не доведена, тому вони не здатні захистити від нового коронавірусу.
Імуномодулятори. Такі лікарські засоби може призначити лише лікар.
Цибуля, часник, алкоголь та інші засоби “народної медицини”. Не має жодного наукового обґрунтування ефективності цих засобів. Алкоголь навпаки пригнічує імунну систему і послаблює організм, ускладнюючи процес боротьби з вірусом.
Електрокардіограма в сучасній діагностиці
Робота серцево-судинної системи визначає діяльність інших органів та систем та загальне самопочуття людини. Тому, дослідження серця, як основного кров’яного на
Як перемогти акне ?
Акне (вугрова хвороба) — є найпоширенішим захворюванням шкіри. Згідно з даними багатьох дослідників, акне діагностують у 60—80 % осіб підліткового та юнацького віку. Існує також тенденція до підвищення захворюваності на акне і серед осіб зрілого віку.
Холтерівське моніторування ЕКГ (добове мониторування ЕКГ) - це метод безперервної реєстрація роботи серця на ЕКГ за допомогою портативного пристрою протягом доби та при звичайному способі життя з наступною розшифровкою отриманих записів. Першим розробником даного метода був Норман Джефри Холтер в честь якого він і названий.
Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, яке викликається паличкою Леффлера та характеризується утворенням нальотів у місці потрапляння збудника, найчастіше на слизових оболонках ротоглотки та дихальних шляхів, загальною інтоксикацією, ураженням серцево-судинної, нервової систем та нирок.
Артеріальний тиск дуже чутливий показник, який міняється протягом добу, реагує на психо-емоціональне та фізичне навантаження і при однократному вимірювання важко трактувати його значення. Холтер артертеріального тиску (АТ) дозволяє виміряти АТ з певною періодичністю протягом доби і є більш інформативний в діагностиці артеріальної гіпертензії, синкопальних станів, а в деяких випадках незамінним.
Меланома – одна з найбільш агресивних і непередбачуваних пухлин. Захворюваність меланомою неухильно зростає у всьому світі. Найбільш висока вона в США та в Австралії ( 20-40 випадків на 100000 населення). В Європі цей показник знаходиться в межах 5-7 на 100000 населення. В Україні за даними Національного конгресу в 2011 році зареєстровано 3244 нових випадків захворювання на меланому. В минулому році від зазначеної патології загинуло 1165 пацієнтів. Стандартизований показник захворюваності на меланому в Україні серед чоловіків складає 6,9 на 100000, а серед жінок – 6,7 на 100000 населення. Щорічний приріст захворюваності за останні 25 років склав + 5,4 %.
Родимка, або пігментний невус – це місце скопичення в шкірі меланоцитів – клітин, які продукують пігмент- меланін.
В людини нові родимки на тілі з’являються приблизно до 40-річного віку. А у віці після 60 років часто спостерігається їх спонтанна інволюція .
Звичайні родимки мають вигляд невеличкої плями або вузлика 1-5мм однорідного коричневого кольору з гладкою поверхнею і рівним краєм.
Кількість родимок на тілі може бути різна і залежить від типу шкіри, від інтенсивності сонячного опромінення, від генетичної схильності
У холодну пору року шкіра піддається серйозним випробуванням. У таку погоду сальні залози виробляють менше шкірного жиру, а в умовах сухого повітря приміщень, що обігріваються, відбувається різке порушення гідроліпідного балансу шкіри, порушується захисний бар’єр, загострюється чутливість. Перепади температури згубно впливають на судинну сітку. Може з’являтися як рум’янець, так і серйозні судинні проблеми. Шкіра червоніє, стає сухою, лущиться, зявляються мікротріщинки. Все це супроводжується неприємними відуттями- зудом, стягненням шкіри, іноді навіть печінням. Найбільше страждає шкіра відкритих частин тіла – обличчя, рук.
Для того, щоб уникнути неприємних наслідків дії низьких температур на шкіру , використовуйте спеціальні захисні креми або бальзами для обличчя, губ, рук і тіла. Вони утворюють спеціальний шар, який не дає холоду і вітру впливати на шкіру і відновлюють гідроліпідний (водний) бар'єр. Такі продукти не повинні містити спирт (викликає сухість). Відмовтеся від засобів, що містять в своєму складі лаурилсульфат натрію. Цей компонент здатний видаляти вологу з поверхні шкіри. Тому добре вивчайте етикетку перед тим, як придбати косметичний продукт.
Основне правило догляду за шкірою взимку – наносити крем за 40 хвилин до виходу на вулицю. Важливо, щоб крем повністю ввібрався у шкіру. Якщо нанесли забагато крему – промокніть шкіру паперовою серветкою. Зайвий шар крему може кристалізуватися на морозі і призвести до утворення мікротріщин.
Двічі на тиждень використовуйте зволожуючу маску. Вона допомагає знизити подразнення, почервоніння та лущення й насичує шкіру додатковою вологою.
Якщо взимку Ви плануєте провести відпустку в горах, то обов'язково використовуйте сонцезахисну косметику з високим УФ фактором. вищогоКомбінація низьких температур та прямих сонячних променів може негативно вплинути на стан шкіри, ефект може бути таким самим, як і влітку біля моря.
Навіть посеред зими на вулицях можна зустріти людей з золотавою засмаглою шкірою. Напевно або відпочивали на узбережжях південних курортів, або відвідували солярій. Прикрашає це людину чи ні- сперечатись нема сенсу: скільки людей, стільки думок. В деяких країнах, наприклад, в Еквадорі, Японії, засмагла шкіра вважається ознакою низького положення в суспільстві. Чим біліша шкіра, тим більш елітною є особа. Для інших людей засмагла шкіра – ознака особливої сексуальності,а також ознака статусу-є можливість відвідувати морські курорти. Але не це тема даної статті. Розглянемо протилежні сторони цього питання-користь і шкода солярію.
Про користь солярію в інтернеті і популярних виданнях можна прочитати наступне:
-солярій надає шкірі гарного золотавого відтінку;
-солярій сприяє синтезу в організмі вітаміну D;
-солярій позитивно впливає на перебіг ряду шкірних захворювань, таких як вугрі, псоріаз;
Спірографія, сучасна діагностика легень
На сьогоднішній день захворювання бронхів і легенів одна з найчастіших патологій. Неправильний спосіб життя, куріння, стреси не кращим чином позначаються на нашому здоров'ї, в тому числі на органах дихання. Щоб вчасно діагностувати, часом попередити захворювання, необхідно періодично проходити обстеження функції дихальної системи - спірографію.
Герпетичні ураження викликаються ДНК-вмісним внутрішньоклітинним вірусом, об'єднаним в сімейство герпесвірусів (Herpesviridae). Розрізняють 8 типів вірусу герпесу людини.